"Це незаконно!" — улюблений аргумент зрадофілів. Але давайте по порядку.
Закон — це не лише "буква", а ще й дух і логіка системи.Коли ухвалювався Закон "Про санкції", його створювали як інструмент захисту національної безпеки. Так, у ньому прямо зазначено, що санкції застосовуються до іноземців і терористів — бо у 2014 році головна загроза надходила саме ззовні. Але з того часу ситуація змінилася: ворог почав діяти і руками українських громадян, які відверто працюють на Росію.
Колізія: що робити зі "своїми", які стали зрадниками?Шарій, Шапошніков, Луганський — це не просто “блогери з думкою”, це функціонери російської ІПСО, які системно впливають на українське суспільство під час війни. Якщо суворо дотримуватись “букви закону”, то санкції ніби не поширюються на них, бо вони не визнані терористами. Але саме тут працює принцип: не існує права, яке б дозволяло знищувати державу під прикриттям свободи слова.
Правова система — це не тюрма правил, а механізм самозахисту суспільства.І Конституція це передбачає:
— стаття 64 дозволяє обмеження прав і свобод під час воєнного стану;
— стаття 34 прямо вказує, що свобода слова обмежується, якщо йдеться про національну безпеку.
Це не "зрада", а нормальна практика будь-якої демократичної держави у період загрози.
Висновок:Санкції — це не покарання, а превентивний захисний інструмент.
Війна — це виклик, на який не завжди існує готова інструкція. Право — це не сліпа буква, а жива система, що реагує на загрози.
Якщо закон колись не передбачав внутрішнього ворога — це не означає, що його треба терпіти. Є обов’язок знайти правовий механізм і зупинити шкоду.
=========================
1. Санкції — це не вирок Санкції — це не кримінальне покарання. Вони застосовуються як превентивний інструмент захисту національної безпеки, а не як вирок суду.
2. Юридична база
-
Закон України “Про санкції” № 1644-VII (2014) - Рішення РНБО України
- Указ Президента України
- Підтвердження Верховної Ради протягом 48 годин
3. Міжнародна практика — аналогічна
-
США — OFAC Sanctions (Office of Foreign Assets Control) -
ЄС — Регламент ЄС 2014R0833 -
Канада — Global Affairs Canada Sanctions
4. Можливість оскарження Особи під санкціями можуть оскаржити рішення в суді:
- Громадяни України — у Верховному Суді
- Іноземці — у міжнародних юрисдикціях
5. Свобода слова (ст. 34 Конституції) Стаття 34 гарантує свободу слова, але прямо дозволяє обмежувати її “в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку”.
Конституція України, ст. 34
6. Санкції — за дії, а не погляди Санкції накладаються за конкретні дії, які загрожують державі:
- координують дії ворога
- поширюють кремлівську пропаганду
- дискредитують оборону під виглядом “журналістики”
- фінансують агресора
8. Захист медіапростору Санкції — це “ППО” проти інформаційної агресії. Вони не зобов’язують транслювати пропагандистів (Соловйов, Скабеєва) під гаслом “балансу думок”.
10. Конкретні приклади справедливості санкцій
- Шапошников — дискредитація ЗСУ, робота на РФ
- Луганський — антиукраїнська пропаганда
- Анатолій Шарій — підозра у держзраді, дезінформація про війну
Висновок Санкції РНБО мають міцну правову основу, відповідають Конституції та міжнародній практиці, є тимчасовими заходами захисту держави і не суперечать свободі слова в умовах війни.