

Перші перемоги були ще до Порошенка. Наприклад, оборона аеропорту в Луганську почалася до його інавгурації. Сам Порошенко став президентом у червні 2014 року, а операції зі звільнення Слов’янська йшли паралельно з виборами та після, але планувалися ще раніше. Це заслуга армії, волонтерів і командирів на місцях, а не особисто Порошенка.
---


Реформа армії почалася стихійно через волонтерів і низову самоорганізацію. Укропіксель — не винахід Порошенка, а результат замовлення Міноборони, як і берці. До 2016 року в армії носили волонтерську або радянську форму. Основну реформу проводили самі військові разом з іноземними радниками (особливо з США і НАТО).
---


У 2018 році це стало офіційним вітанням в армії та поліції. Але це радше символічне рішення, яке стало можливим завдяки війні та патріотичному підйому, а не особистій ініціативі Порошенка.
---


Децентралізація справді почалася у 2015 році — це одна з небагатьох реформ, яка мала сталий ефект. Але розробляли її насамперед урядовці на чолі з Гройсманом. Порошенко її підтримав, але не ініціював.
---


Нафтогаз став прибутковим через різке підвищення тарифів для населення, а не через ефективне управління. Укрзалізниця показала короткочасний прибуток на папері, попри системну корупцію й занепад.
---


Торговельний флот України був фактично знищений ще до 2014 року. Заява не має конкретних підтверджень і звучить як вигадка.
---


Газ почали купувати з Європи, але технічно це був той самий російський газ. Незалежність від Газпрому — заслуга передусім юридичних перемог у Стокгольмі та міжнародної підтримки, а не особисто Порошенка.
---


Ці процеси почалися ще до Порошенка, але справді були завершені під час його каденції. Він не був ініціатором, але не заважав і підтримував курс.
---


Це результат "банкопаду", закриття сотень банків, націоналізації ПриватБанку й очищення системи. Багато вкладників втратили кошти. Такий прибуток — не ознака здорової економіки.
---


Ryanair спочатку вигнали з України через лобізм МАУ, пов'язаної з оточенням Порошенка. Компанія зайшла лише після суспільного тиску.
---


Ці інструменти справді з’явилися за його президентства, але під тиском донорів і громадянського суспільства. Влада намагалася контролювати й обмежувати їх роботу.
---


Так, ПЦУ була створена, і це важлива подія. Але досягнуто її завдяки зусиллям церковної дипломатії, не лише Порошенка. Його надмірна політизація томосу викликала опір і конфлікти.
---


Це не відповідає реальним рейтингам. У парламенті є інші фракції з подібним або більшим впливом. Позиція ЄС сильна в медіа, але не виняткова.
---


У партії були й скандали, і сумнівні фігури. "Нуль зрадників" — це політичний лозунг, не факт.
---


Так, він допомагає — як і тисячі інших. Але його риторика й кампанії проти інших волонтерів і влади шкодять тилу. Допомога не скасовує шкоди від деструктивної інформаційної діяльності.
---


Це внутрішньопартійне прізвисько, яке використовується для культу особи. Більшість українців його так не називають.
---


Справжню оцінку дасть лише час. Наразі це просто думка прихильників, не історичний вердикт.
---

У дописі багато пафосу, перебільшень і маніпулятивних тверджень, які подають роботу багатьох людей і структур як персональну заслугу Порошенка. Частина досягнень реальні, але значно гіперболізовані або мають інше походження. Це типовий приклад політичного піару, а не чесної оцінки.