Чому в Україні не оголошено стан війни — юридичний розбір міфів і маніпуляцій

[Admin]

Чому в Україні не оголошено стан війни — юридичний розбір міфів і маніпуляцій

Періодично в соцмережах і ЗМІ з’являються заяви на кшталт:
“Україна мала б оголосити стан війни з Росією, а не просто воєнний стан!”
— або —
“Влада не визнає війну офіційно, щоб уникнути відповідальності!”

Нижче — розбір, чому це маніпуляції і юридично неспроможні аргументи.

---

Що кажуть прихильники "стану війни":

• “Стан війни” передбачений Законом “Про оборону України”, значить, його треба оголосити.
• Якщо ми не оголосили стан війни — то ми не визнаємо агресію офіційно.
• Стан війни дасть нам більше міжнародних прав — наприклад, право на репарації, воєнні суди тощо.
• Воєнний стан — це внутрішній режим, а стан війни — для зовнішнього світу.
• Неоголошення війни — це політична зрада або боягузтво.

---

Юридична реальність: що є насправді

1. “Стан війни” — не є режимом у правовому сенсі
У законодавстві України немає окремого правового режиму, який називається “стан війни”. Це не така ж категорія, як “воєнний стан” чи “надзвичайний стан”.
У ст. 4 Закону “Про оборону України” згадується, що у разі збройного нападу Президент подає законопроєкт про оголошення стану війни, але цей процес — політичний, декларативний. Він не встановлює конкретного механізму функціонування держави.

> "Стан війни закріплений лише в Конституції та Законі про оборону, без жодного окремого правового режиму. Тому юридично його оголосити неможливо. Це поняття з міжнародного права і його має оголошувати держава-агресор."

2. Внутрішній механізм регулює воєнний стан
Згідно з Законом “Про правовий режим воєнного стану”, саме цей режим забезпечує:

• мобілізацію,
• роботу військових адміністрацій,
• обмеження прав,
• перерозподіл ресурсів,
• спрощення управлінських процедур.

Жоден інший закон не містить подібного комплексу норм.
Тобто навіть якби парламент і оголосив "стан війни" — без прийняття нового закону це нічого б не змінило.

3. Міжнародне право вже визнає агресію
Україна ще в лютому 2022 року звернулась до ООН і Міжнародного суду з чітким формулюванням: збройна агресія РФ проти України. Термін “війна” в міжнародному праві застосовується за фактом дій, а не лише після формального оголошення.
РФ — агресор де-факто та де-юре, і це зафіксовано в десятках міжнародних документів.

4. Проєкт №7114 про стан війни — дійсно був, але не розглядався
Так, 24.02.2022 Президент подав до ВР законопроєкт №7114 “Про оголошення стану війни”. Він не був розглянутий і згодом зник із реєстру.
Причина не в змові, а в тому, що такий проєкт не створював нових юридичних механізмів.
За досвідом, подібні законопроєкти знімаються з реєстрації, якщо суперечать чинному правовому полю.

5. Навіть формально оголосити стан війни зараз — практичного сенсу не має
Щоб він щось змінив, потрібен був би окремий закон “Про правовий режим стану війни”, якого немає. І діяти без такого закону — це якраз порушення ст. 19 Конституції.

> "Також оголосити стан війни юридично Україна не може — ми не агресори. Ми захищаємося. І реагуємо воєнним станом — це правильно з точки зору міжнародного права."

---

Підсумок:

✔ "Стан війни" — не правовий механізм, а декларація.
✔ Всі необхідні заходи реалізуються через воєнний стан.
✔ Міжнародне визнання агресії вже відбулось — незалежно від формулювань.
✔ Вимоги "оголосити війну", не розуміючи юридичної суті, — це популізм або маніпуляція.

Якщо хтось вимагає дій, які прямо не передбачені законом, — це не зміцнює державу, а створює правовий хаос. І на руку саме ворогу.

===================
===================
Що дало б Україні оголошення стану війни: повний юридичний і міжнародний аналіз (Пост Admin #18057)

[Admin]

Що дало б Україні оголошення стану війни: повний юридичний і міжнародний аналіз

Підготовлено на основі міжнародних конвенцій, Уставу ООН, рішень Генасамблеї та чинних українських законів

---

1. Що таке “стан війни” і чим він відрізняється від “воєнного стану”

В українському законодавстві Закон України “Про правовий режим воєнного стану” визначає воєнний стан як:

“особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу...”

У цьому законі немає терміну “стан війни”.
“Стан війни” — це міжнародно-правове поняття, що означає офіційно визнані бойові дії між державами після формального оголошення війни (див. Гаазьку конвенцію III 1907 р. про початок воєнних дій).

> Стаття 1 Гаазької конвенції (1907):
> “Договірні держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження, яке матиме форму або оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни.”

Стан війни — це зовнішньополітичний статус,
а воєнний стан — це внутрішній правовий режим, який регулює мобілізацію, повноваження влади, комендантську годину тощо.

---

2. Як це регулює міжнародне право після 1945 року

Після створення ООН поняття “законної війни” втратило юридичну силу.
Стаття 2 Уставу ООН забороняє застосування сили проти суверенітету іншої держави,
а стаття 51 передбачає лише право на самооборону:

“Ніщо в цьому Уставі не обмежує невід’ємного права на індивідуальну або колективну самооборону у випадку збройного нападу на члена Організації Об’єднаних Націй.”

Посилання: Устав ООН (повний текст)

Таким чином, після 1945 року всі юридичні наслідки війни діють автоматично при факті агресії чи збройного конфлікту, навіть якщо ніхто формально не оголосив “стан війни”.

---

3. Чи впливає оголошення війни на репарації

Ні.
Згідно з Статтею 31 “Articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts” (ООН, 2001):

“Держава, відповідальна за міжнародно-протиправне діяння, зобов’язана повністю відшкодувати заподіяну шкоду.”

Жодна норма не вимагає, щоб війна була оголошена.
Репарації стягуються за фактом агресії, що підтверджено Резолюцією ГА ООН A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 р.,
де Росію прямо названо державою-агресором, а Україну — жертвою агресії.

---

4. Чи діятимуть Женевські конвенції без оголошення війни

Так, повністю.
Женевська конвенція III (1949) про поводження з військовополоненими встановлює:

“Ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни або будь-якого іншого збройного конфлікту, який може виникнути між двома або більше державами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.”

(джерело: ICRC)

Тобто всі гуманітарні норми діють автоматично, як тільки починається збройна агресія.
Україна вже під їхнім захистом — без будь-яких додаткових декларацій.

---

5. Які ризики створює формальне оголошення “стану війни”

Після такого оголошення Україна:

1. Втратить статус “жертви агресії”, закріплений у Резолюції ООН № 3314 (1974).
У міжнародному праві після 1945 року існують лише “агресор” і “жертва агресії”,
а не “воюючі сторони”.
Якщо Україна сама оголосить війну, Росія зможе використовувати це як аргумент, що “війна взаємна”.

2. Створить юридичні труднощі для партнерів.
Країни НАТО, ЄС, США допомагають Україні в межах колективної самооборони (ст. 51 Уставу ООН).
Якщо ж Україна оголосить війну, така допомога формально виглядатиме як “участь у війні”,
що потребуватиме нових рішень парламентів і може обмежити постачання зброї.

3. Потрапить у категорію “країн у стані війни” для МВФ, Світового банку, ЄБРР та приватних фондів.
Їхні внутрішні регламенти (наприклад, IMF Lending in Conflict Situations, 2017)
дозволяють працювати лише з державами, які контролюють свою територію і не мають формального статусу “воюючої сторони”.
Це означає можливу зупинку частини фінансування або переведення його в “гуманітарний режим”.

4. Посилить пропаганду РФ.
Кремль одразу заявить, що “Україна сама оголосила війну”, і спробує представити агресію як “взаємний конфлікт”.

5. Не отримає нових внутрішніх повноважень.
Усі інструменти мобілізації, управління, економічного контролю вже надані законом про воєнний стан.
Тому твердження, ніби “стан війни” дав би владі нові можливості, — це міф.

---

6. Чому всередині України нічого не зміниться

Навіть якби “стан війни” був оголошений,
внутрішньо-правові наслідки залишилися б тими самими, що зараз під воєнним станом:

- мобілізація, реквізиція майна, обмеження прав — уже діють;
- Верховна Рада, Президент і Уряд мають повні конституційні повноваження;
- вибори заборонені відповідно до статті 83 Конституції України та статті 19 Закону про воєнний стан.

Отже, жодного “додаткового ефекту” усередині держави це не створить.

---

7. Історичний контекст: чому світ відмовився від формальних “станів війни”

Після Другої світової війни держави перестали оголошувати війни, щоб уникнути юридичного статусу “агресора”.
США, Ізраїль, Велика Британія, Франція, Туреччина — усі сучасні конфлікти вони ведуть без офіційного оголошення війни.
Це дозволяє діяти в межах права на самооборону і співпрацювати з союзниками без міжнародних ускладнень.

---

8. Підсумок

| Сфера | Що дало б оголошення “стану війни” | Реальний ефект |
|--------|------------------------------------|----------------|
| Міжнародне гуманітарне право | Усе вже діє за Женевськими конвенціями | Без змін |
| Репарації від РФ | Уже гарантовані ARSIWA (2001) | Без змін |
| Військова допомога | Ускладнення для партнерів (НАТО, США, ЄС) | Ризик |
| Фінансова допомога | Ризик зупинки програм МВФ, ЄБРР | Ризик |
| Дипломатія | Розрив контактів із нейтральними державами | Ризик |
| Внутрішня політика | Нічого нового, усе діє під воєнним станом | Без змін |

---

Висновок:
Оголошення “стану війни” не дасть Україні жодних нових юридичних прав чи переваг.
Усі міжнародні норми — від репарацій до захисту військовополонених — уже діють на підставі факту російської агресії.
Натомість формальний статус “країни, що воює” створив би юридичні ризики для союзників, фінансові обмеження та інформаційні вигоди для РФ.

Тому позиція України — не оголошувати “стан війни” — є цілком законною, стратегічно розумною і такою, що відповідає сучасному міжнародному праву.

---

Джерела:
— Hague Convention (III) relative to the Opening of Hostilities, 1907
— Geneva Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War, 1949
— Charter of the United Nations (1945)
— UN General Assembly Resolution A/RES/ES-11/1 (2022)
— UN Resolution 3314 (1974) — Definition of Aggression
— Articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts (ARSIWA, 2001)
— Закон України “Про правовий режим воєнного стану”
— IMF Internal Guidance Note “Lending in Conflict Situations” (2017)