
Періодично в соцмережах і ЗМІ з’являються заяви на кшталт:
“Україна мала б оголосити стан війни з Росією, а не просто воєнний стан!”
— або —
“Влада не визнає війну офіційно, щоб уникнути відповідальності!”
Нижче — розбір, чому це маніпуляції і юридично неспроможні аргументи.
---

“Стан війни” передбачений Законом “Про оборону України”, значить, його треба оголосити.
Якщо ми не оголосили стан війни — то ми не визнаємо агресію офіційно.
Стан війни дасть нам більше міжнародних прав — наприклад, право на репарації, воєнні суди тощо.
Воєнний стан — це внутрішній режим, а стан війни — для зовнішнього світу.
Неоголошення війни — це політична зрада або боягузтво.

1.

У законодавстві України немає окремого правового режиму, який називається “стан війни”. Це не така ж категорія, як “воєнний стан” чи “надзвичайний стан”.
У ст. 4 Закону “Про оборону України” згадується, що у разі збройного нападу Президент подає законопроєкт про оголошення стану війни, але цей процес — політичний, декларативний. Він не встановлює конкретного механізму функціонування держави.
> "Стан війни закріплений лише в Конституції та Законі про оборону, без жодного окремого правового режиму. Тому юридично його оголосити неможливо. Це поняття з міжнародного права і його має оголошувати держава-агресор."
2.

Згідно з Законом “Про правовий режим воєнного стану”, саме цей режим забезпечує:
- мобілізацію,
- роботу військових адміністрацій,
- обмеження прав,
- перерозподіл ресурсів,
- спрощення управлінських процедур.
Тобто навіть якби парламент і оголосив "стан війни" — без прийняття нового закону це нічого б не змінило.
3.

Україна ще в лютому 2022 року звернулась до ООН і Міжнародного суду з чітким формулюванням: збройна агресія РФ проти України. Термін “війна” в міжнародному праві застосовується за фактом дій, а не лише після формального оголошення.
РФ — агресор де-факто та де-юре, і це зафіксовано в десятках міжнародних документів.
4.

Так, 24.02.2022 Президент подав до ВР законопроєкт №7114 “Про оголошення стану війни”. Він не був розглянутий і згодом зник із реєстру.
Причина не в змові, а в тому, що такий проєкт не створював нових юридичних механізмів.
За досвідом, подібні законопроєкти знімаються з реєстрації, якщо суперечать чинному правовому полю.
5.

Щоб він щось змінив, потрібен був би окремий закон “Про правовий режим стану війни”, якого немає. І діяти без такого закону — це якраз порушення ст. 19 Конституції.
> "Також оголосити стан війни юридично Україна не може — ми не агресори. Ми захищаємося. І реагуємо воєнним станом — це правильно з точки зору міжнародного права."
---

✔ "Стан війни" — не правовий механізм, а декларація.
✔ Всі необхідні заходи реалізуються через воєнний стан.
✔ Міжнародне визнання агресії вже відбулось — незалежно від формулювань.
✔ Вимоги "оголосити війну", не розуміючи юридичної суті, — це популізм або маніпуляція.
Якщо хтось вимагає дій, які прямо не передбачені законом, — це не зміцнює державу, а створює правовий хаос. І на руку саме ворогу.