Угорщина повернула гроші Ощадбанку. А де тепер "чорна каса Зеленського"?

Угорщина повернула Україні кошти та цінності державного Ощадбанку, які були вилучені угорськими спецслужбами в березні. Про це 6 травня повідомив президент України Володимир Зеленський. Reuters також передає, що йдеться саме про готівку та золото, які належали українському державному Ощадбанку.

І ця історія стала не стільки тестом для Зеленського, скільки тестом для тих, хто поспішив перетворити банківський інцидент на чергову байку про "чорну касу Зеленського".

І що тепер?

І далі будете читати тих, хто розганяв брехню про "чорну касу Зеленського"?
І далі будете робити вигляд, що це була "журналістика", "розслідування" і "критика влади"?
Історія з грошима Ощадбанку в Угорщині стала дуже хорошим тестом. Але не для Зеленського. І навіть не тільки для Угорщини.
Це був тест для українського інформаційного простору.
Для блогерів, сторінок, "експертів", політичних фан-клубів і всіх тих, хто під виглядом "викриттів" вкотре розносив людям політичну хрінь, яка дивно збігалася з кремлівськими наративами.

Як із банківського інциденту зробили "чорну касу Зеленського"

Пам’ятаєте, скільки тоді було крику?

То це "чорна каса Зеленського".
То "відмивання грошей".
То "таємні мільйони Банкової".
То "фургони їхали не туди".
То "вивозили награбоване".
То "золото Зеленського".

Версії мінялися на ходу, але суть була одна: будь-якою ціною приліпити цю історію до Зеленського.

Не розібратися.

Не дочекатися офіційних пояснень.

Не перевірити, кому належать кошти.

Не поставити питання до Угорщини.

А саме приліпити до Зеленського.

Бо так зручніше. Бо так краще заходить аудиторії. Бо ненависть до Зеленського для частини людей давно стала заміною мислення.

А тепер що?

Угорщина повернула Україні кошти та цінності Ощадбанку в повному обсязі.

Не "гроші Зеленського".

Не "чорну касу".

Не "таємний фонд влади".

Не "вкрадені мільйони Банкової".

А кошти та цінності державного Ощадбанку, які були вилучені угорськими спецслужбами в березні.

Так, наскільки видно з відкритої інформації, Угорщина не виходила з офіційними вибаченнями і не казала прямо: "ми помилилися".

Але головний факт уже є.

Якби в Угорщини були реальні докази, що це "чорна каса Зеленського", відмивання грошей або злочинна схема, ці кошти навряд чи просто повернули б Україні в повному обсязі.

Їх би арештували як речові докази.

Показали б схему.

Пред’явили б обвинувачення конкретним людям.

Пояснили б, хто власник грошей, хто отримувач, куди їх везли і яке відношення це має до Зеленського.

Але замість гучного міжнародного викриття ми бачимо повернення коштів державному Ощадбанку.

Питання вже не до Зеленського

І тут питання вже не до Зеленського.

Питання до тих, хто це розганяв.

Ви ж тоді не писали обережно: "є інцидент, треба чекати фактів".

Ви ж не казали: "Угорщина заявляє про перевірку, подивимось, чим це закінчиться".

Ви ж не пояснювали людям, що інкасаторські перевезення, банківські кошти, міжнародні процедури і політичні фантазії з телеграм-каналів - це різні речі.

Ні.

Ви одразу продавали людям готовий вирок: "чорна каса Зеленського".

Ну то де тепер ваша "чорна каса"?

Де докази?
Де схема?
Де документи?
Де встановлений кінцевий отримувач?
Де гучне міжнародне викриття?
Де арештовані "гроші Зеленського"?

Нічого цього немає.

Є повернуті Україні кошти Ощадбанку.

І є черговий список людей, сторінок, блогерів і "експертів", які в момент інформаційної атаки знову побігли працювати ретрансляторами.

Хтось свідомо.

Хтось по дурості.

Хтось через ненависть до Зеленського.

Хтось тому, що давно вже не відрізняє критику влади від участі в кремлівській інформаційній помийці.

Але результат один.

Вони взяли мутну історію, обліпили її звинуваченнями, рознесли це по людях, а тепер, коли кошти повернули Ощадбанку, мовчать або роблять вигляд, що нічого не сталося.

Це не критика влади. Це інформаційна помийка

І це дуже показово.

Бо нормальна журналістика працює інакше.

Нормальна журналістика пише: є факт затримання, є позиція Угорщини, є позиція Ощадбанку, є позиція України, чекаємо документів і правової оцінки.

Пропаганда працює по-іншому.

Вона бере інцидент, додає потрібне прізвище, домальовує схему, запускає емоцію і жене це в маси до того, як з’являться факти.

Саме це ми й побачили.

Згадайте, хто це розганяв

І тому ця історія важлива не тільки через сам факт повернення коштів.

Вона важлива як маркер.

Згадайте, хто тоді розганяв версію про "чорну касу Зеленського".

Згадайте, хто писав про "вивезення грошей".

Згадайте, хто вигадував, що фургони їхали не туди.

Згадайте, хто подавав підозри як доведений факт.

Згадайте, хто знову кричав про "злочинну владу", не маючи на руках нічого, крім політичної фантазії.

І зробіть простий висновок: чи варто читати цих людей наступного разу, коли вони знову принесуть вам "сенсаційне викриття".

Бо якщо людина один раз помилилася і потім чесно це визнала - це може бути помилка.

Але якщо людина раз за разом розносить те, що потім розсипається, і ніколи не вибачається, ніколи не виправляє, ніколи не пояснює своїй аудиторії, що ввела її в оману, то це вже не випадковість.

Це або тупість.

Або пропаганда.

А дуже часто - і те, і те одночасно.

Джерела

Обговорення

Обговорити на форумі У Фейсбуці У Threads