Олексій Гончаренко як ретранслятор російських наративів. Чому розслідування є логічним

[Admin]

Олексій Гончаренко як ретранслятор російських наративів. Чому розслідування є логічним

Критика влади в Україні допустима. Жорстка критика теж допустима.
Але є межа, після якої критика починає працювати не проти помилок влади, а на інтереси Росії.
Саме цю межу Олексій Гончаренко системно переходить.

1. Ключовий критерій: кому вигідна риторика

Російська пропаганда рідко виглядає як пряма підтримка Путіна.
Найефективніша її форма — це:
– дискредитація української держави
– формування образу «нелегітимної, корумпованої, репресивної влади»
– винесення внутрішніх проблем України на зовнішню арену у вигляді звинувачень, а не аналізу

Саме таку модель комунікації Гончаренко регулярно використовує у виступах за кордоном.

2. Риторика для Заходу з фреймингом, ідентичним російському

У своїх публічних заявах він системно:
– говорить про «злочини ТЦК» без судових рішень
– заявляє про «вбивства» без доведених фактів
– описує Україну як «маленьку автократію»
– стверджує про «ліквідацію антикорупційних органів», якої фактично не було

Це не помилки формулювань.
Це готові наративи, які Росія роками використовує для дискредитації України на міжнародній арені.

3. Підміна правових понять як інструмент маніпуляції

Гончаренко свідомо:
– прирівнює санкції РНБО до позасудових репресій
– ігнорує воєнний контекст
– не пояснює різницю між санкціями та кримінальним покаранням

Для юриста це не може бути незнанням.
Це виглядає як навмисне спрощення для формування образу «диктатури».

4. Образ «жертви режиму»

Теза «я борюся за демократію, а проти мене відкрили справу» —
це класичний пропагандистський прийом.

При цьому:
– немає судового рішення про політичні репресії
– немає доведеного тиску
– є лише самопроголошення себе жертвою

Це не аргумент. Це роль.

5. Чому кримінальне провадження виглядає обґрунтованим

Держава, яка перебуває у стані війни, зобовʼязана реагувати, коли:
– народний депутат
– системно дискредитує країну за кордоном
– використовує формулювання ворога
– підриває довіру до українських інституцій

Розслідування в такій ситуації — це не «зачистка опозиції»,
а перевірка межі між політичною діяльністю та шкодою державі.

Наявність справи не означає вирок.
Але відсутність реакції означала б слабкість держави.

6. Критика vs інформаційна шкода

Коли політик:
– критикує рішення
– пропонує альтернативи
– працює на внутрішню дискусію

це демократія.

Коли політик:
– виносить внутрішні проблеми на зовнішню арену
– без доказів
– у формі звинувачень
– під час війни

це інформаційна шкода, незалежно від намірів.

Висновок

Я не стверджую, що Олексій Гончаренко є агентом Росії.
Але його риторика системно збігається з російськими пропагандистськими наративами
та обʼєктивно працює проти України.

Саме тому я вважаю логічним і обґрунтованим:
– наявність кримінального провадження
– включення Гончаренка до переліку осіб, які поширюють російські наративи,
незалежно від того, робить він це свідомо чи ні.